Страничка Артемиды(настоящей Артемиды)

Коренными американцами, жившими на территории Юты в до колониальный период, историки называют индейские племена пуэбло, шошоне, уте и паюте.

Янки-каторжники - вон из Америки!  
Майданутию - в пределы майдана!  
Свободу Окраине в составе Родины - России!  

Артемида. пишет:

Он лобзает всех

* * *

Любов на відстані

„За любов мою вони обмовляють мене”
(Пс. 109,4)

Дехто проти обіймів, цілунків.
За любов обмовляють мене,
Та відсутність люб‘язних стосунків
Їм даремно, однак, не мине.

Адже всі повсякденно чекають,
Щоб докладніше дати свій звіт,
Як в своєму житті виповняють
Вони Божий святий заповіт.

Як на відстані ближніх любили,
Як любов для Христа берегли.
Ось Твоє! Ми його схоронили (Мв. 25,25)
І любов зберегли, як могли.

О лукаві раби і ліниві! (Мв. 25,26)
Не пустили любов в оборот!
І погубить безжалісно в гніві
Бог таких проповідників. От!

Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:

Он лобзает всех прохожих подряд,
Не взирая - то сестра или брат.

Любов і чуйність – то не гріх

«Серце вдовиці чинив я співаючим»
(Йов 29,13).

На мене бочку котять люди,
Бо я постійно, скрізь і всюди,
І, взагалі, без зайвих слів
Роблю, як нам Господь звелів.

Я можу ближніх обійняти,
Вдову стареньку привітати
І пригорнути до грудей,
Хоча незвичний вчинок цей.

Бо вже давно любов не в моді,
І нечутливість у народі
Вже, навіть, ненавистю тхне.
Отож, осуджують мене!

А я ласкавістю ділюся
І поголосків не боюся,
Поцілувати можу всіх,
Хоч дехто каже, що то – гріх.

Але Христос навчав любові!
Це так звучить на нашій мові:
Кохатись треба всім і скрізь.
А чорту я б сказав: не лізь!

Не лий, диявол, більше бруду.
Я вдів усіх жаліти буду!
І обіймати буду всіх.
Любов і чуйність – то не гріх!
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:
Он лобзает всех прохожих подряд,
Не взирая - то сестра или брат.

Свята любов

Я хотів би обніматись
З усіма завжди,
Міг би, навіть, цілуватись
Зовсім без вражди.

Бо усі ми є братами,
Сестрами в сім"ї
Однієї Єви-мами.
Ми усі - свої!

То ж боятися не треба
Обіймати всіх,
Пригорнути їх до себе,
Бо любов - не гріх!

Гріх - то ревнощі і заздрість,
І пролита кров,
А міцні обійми й радість -
То свята любов!
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:

Он лобзает всех

Я не соромлюсь обнятись

Христос: «Взявши дитину, поставив її посеред них, обійняв її і сказав їм: «Хто прийме одне з таких дітей в ім‘я Моє, той Мене приймає» (Мрк. 9,36-37)ю

Я не соромлюсь обнятись
З бабцею, навіть, старою
Також завжди цілуватись
Просто з любою вдовою.

Хто їх іще пожаліє,
Мов, це відходи життя?
Старість і справді хворіє,
Дивиться вже в небуття.

Та без любові не можна
(Істини ції прості!)
Не учиняйте безбожно
Ближнім зневагу в житті.

Всі заслуговують шану.
Проситься радість у дім!
І незалежно від сану
Ніжності хочеться всім.

Хай же любов процвітає,
Радує наші серця,
А зневажання зникає
Зовсім, завжди, до кінця!
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:
Он лобзает всех прохожих подряд,
Не взирая - то сестра или брат.

Обійми – це близкість

«Коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч і обняв його, і поцілував його» (Бут. 29,13).

Обійми – це близькість,
А, от, заборона –
Це ханжество й дикість,
Або забобона.

Цілунок для ближніх –
Це дія потрібна,
Хоч сім раз на тиждень,
Людина це здібна!

В усіх є бажання
І, навіть, рішучість
На ласку й кохання,
Бо це – неминучість.

Це все нам від Бога!
На нашій бо мові –
Це є перемога
Святої любові.

Тому цілуватись
Нам треба постійно
Також обніматись
Усім енергійно!
             * * *      
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:

Он лобзает всех

Я любові всім бажаю

«А над усім тим зодягніться в любов»
(Кол. 3,14)

Я любові всім бажаю
І люблю усіх,
І упевнено вважаю:
Не любити – гріх.

Пропоную поцілунком
Привітатись я,
А веселим подарунком –
Посмішка моя.

Потім можна обійнятись,
Зблизити серця.
Треба ласки не боятись.
Всім порада ця!

І відносини майбутні
Стануть кращі в нас!
Будуть розлади відсутні,
Це підтвердить час.
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:

Он лобзает всех

Найкраще вчення

«А коли як християнин, то хай не соромиться» (1 Петр. 4,16)

Не соромтесь обніматись,
Почуттями обмінятись,
Цілуватись кожен день
Інших всупереч учень.

У Христа найкраще вчення!
Вище рейтингу нема.
Та підмостки сьогодення
Зводять кожного з ума.

Не етично… Непристойно…
Світ наш чуйність зіпсував.
А, от, дехто, навіть, щойно
Це гріхом уже назвав.

Ні! Любитися не грішно
На життєвому путі.
Цілуватись – це не смішно!
Це основа у житті.
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:

Он лобзает всех

Незалежність від рас

«Нема ні грека, ні юдея… …ні варвара, ні скіфа, ні раба, ні вільного, але все й у всьому – Христос» (Кол. 3,11).

Любити треба незалежно
Національностей і рас,
Любити всіх людей безмежно
На всякім місці, повсякчас.

Чи-то поляки, чи цигани,
Татари, чукчі (це не сміх!),
Грузини, турки, молдовани…
Любити нам потрібно всіх!

Господь від нас цього чекає,
Бо він любов пропагував,
А прийде час, Він запитає,
Кого цілунком ти вітав?

Кого обняв ті щиро (з ближніх)?
Як часто тещу цілував?
І взагалі на цьому тижні
Чи хоч когось ти обійняв?

Усе карбується на небі!
Любов – єдиний аргумент,
Що нам в житті робити треба.
Це перепускний документ!
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:
Он лобзает всех прохожих подряд,
Не взирая - то сестра или брат.

При всіх

«Хто вірить у Нього, не буде засоромлений»
(1 Петр. 2,6)
«Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця» (Мк. 8,38)

Дехто каже: цілуватись,
Значить, етики цуратись.
Не пристойно, мов, при всіх
Отакий робити гріх.

А таємно всі цілують,
(Голос етики не чують!)
То ж такий робити «гріх»
Можна, значить, і при всіх!
* * *
Кодебський Володимир.

Как засрали тему))

картинки, бабочки, кролики, цветы...

тьфу.

Артемида. пишет:
Он лобзает всех

Ми стали рідні

Ми стали рідні, Боже, -
Твоя любов спасла,
Убрала все негоже.
Тобі звучить хвала!

Ми всі – єдине тіло.
Обійми і любов!
Це радісно і мило,
Обіймемось ми знов!
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:

Он лобзает всех

Міцні обійми чоловічі!

«…побігши, кинувся йому на шию
і поцілував його» (Лук. 15,20)

Міцні обійми чоловічі!
Не може бути, навіть, речі
Про фальш якусь тут, бо любов
Не вимагає з нас умов!
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:

Он лобзает всех

Братерська любов

«Ми перейшли від смерті до життя,
бо любимо братів» (1 Ів. 3,14)

Братерську любов, зрозуміло,
Не можна сховати. Як шило
В обіймах вона вилізає.
Хіба цього кожен не знає?
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:
Он лобзает всех

Ну, навіщо боронити…

«І дам вам нове серце… і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті» (Єзек. 36,26)

Ну, навіщо боронити
З поцілунками дружити?
Тільки ревнощі дурні
Бачать зрадництва одні.

Хватить всім на поцілунок
Кожних вуст. Це не грабунок,
А подільчивість проста.
Це любові теплота.

І міцні обійми треба!
З ними ближче ми до неба,
Процедура бо оця
Дуже зм‘якшує серця!
* * *
Володимир Кодебський.

Артемида. пишет:

Он лобзает всех

Чи ти обняв когось сьогодні?

«Любов ніколи не перестає» (1 Кор. 13,8).

Чи ти обняв когось сьогодні?
Чи-то обійми вже не в моді?
А поцілунки то хіба
Вже неподобство і ганьба?

Ви що, уже не християни?
Чі хуліганські, може, клани,
Де злоба й ненависть живуть
І християнам сіті тчуть?

Любов завжди була і буде
І поцілунки не забуде.
Міцні обійми будуть теж!
Це все дозволено без меж!
* * *
Володимир Кодебський.

Нехай собі сваряться люди

«Мир і любов нехай помножаться» (Юди 1,2).

Нехай собі сваряться люди
За лідерство, за правоту,
А я поцілунками буду,
Любов‘ю служити Христу!
* * *
Володимир Кодебський.

Це любов

«З того дізнаються всі, що ви Мої учні, коли любов матимете між собою» (Ів. 13,35).

Браття й сестри, посміхніться,
Дружно міцно обніміться,
Бо свята Христова кров
Нас єднає. Це любов!

У Христа з любов‘ю просто!
Ми за те одноголосно,
Щоб без всякої вражди
Цілувались ми завжди.
* * *
Володимир Кодебський.

ВЛад о зачнес тебе сток абаб и зачем Арьемили их показывпешь о?)

психанул?

  


Или это просто обострение?

Подвійні стандарти

«Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подібні до гробів побілених, які зовні видаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечистоти» (Мв. 23,27)

Любов єдину поділили:
Плотська, духовна, ще якась…
Любити грамотно навчили,
А, от, любові Божій – зась.

Усіх не можна цілувати
(Бо гігієна не велить),
Жінок на відстані вітати,
Щоб груди їх не зачепить.

Ах ви, ханжі і лицеміри!
А що ви робите вночі,
Розпусти повної без міри
Гріхом забруднені корчі?

На очі всі святі, хороші
(А я б – святенники – сказав),
Жінок купуєте за гроші,
Щоб тільки це ніхто не знав.

А, от, обійми чи цілунок
Та ще й прилюдно, при усіх,
Лягає вам на злий рахунок,
Для вас, як бачиться, це – гріх.

Щиросердечне привітання
Для лицемірів – то є зло,
Це є моральне посягання
На їх таке етичне тло.

А я святенникам відразу
Відхил настійливо даю,
Бо цю диявольську заразу –
Двійний стандарт – не признаю!
                     * * *            
Володимир Кодебський.